Власниця бренду одягу: У світі завжди є погода, яка підійде моєму продукту — жилеткам з вовни карпатських овець 

Одеситка Марія Бондарєва останні п'ять років мешкала у Лондоні і працювала у юридичній компанії, але через пандемію повернулася на батьківщину. 

"Поїхала з Лондона, бо мені було лячно. На той час взагалі ніхто не розумів, що відбувається  у світі. Вилетіла останнім літаком перед тим, як закрилися всі кордони" — пригадує дівчина. 

Аби не сумувати на карантині, вона наважилася реалізувати мрію всього життя — створила бренд одягу та інтернет-магазин, в якому продає жилетки з вовни карпатських овець.   

Марія створила продукт, бренд і навіть сайт — все самотужки "на колінці"  —  і почала продавати його за кордон у не найкращий час для вовни — навесні та влітку.   

Нещодавно дівчина з подивом для себе виявила, що перехворіла на COVID-19.  Дізналася про це випадково, коли заради цікавості здала тест на антитіла. 

"Вірю, що нікого не заразила, поки хворіла" — каже Бондарєва. 

Про непередбачуваність пандемії і перипетії новоствореного українського бренду у новій реальності, бізнес-леді розповідає в інтерв’ю Українській правді SOS.  

Марія Бондарєва: "Хочу продемонструвати світу, наскільки в Україні унікальне ремісництво"

— Маріє, чому ви вирішили повернутися до України замість того, щоб перечекати пандемію у Лондоні?  

— Все почалося з того, що десь за тиждень до тієї миті, як закрилися кордони в усьому світі, я відчула, що мені стає по-справжньому страшно. Нестача продуктів, нестача туалетного паперу, всі налякані, нічого не зрозуміло... І я вирішила на деякий час повернутися додому.  

Вилетіла останнім рейсом, за мною закрили кордони. До того ж, офіс нашої юридичної компанії закрито до вересня, і ми всі працюємо віддалено. Тож карантин я провела в Одесі, де знаходжусь і зараз. 

— А паніку спостерігали?

— Я не застала там ажіотаж та паніку. Це все я побачила вже тут, в Одесі, коли повернулась. 

— На карантині ви самотужки та майже без грошових вкладень відкрили онлайн-магазин жилеток з мериносової вовни. Чому саме цей товар? І як наважились на відкриття власної справи в цей кризовий час?

— Світ моди мене завжди приваблював, але я ніколи в цій сфері не працювала, це було лише моє улюблене хобі. А цієї весни з'явилося дуже багато вільного часу, і я вирішила: чому б не присвятити цей час тому, щоб відкрити у собі якісь нові таланти? Тобто не просто вбити час, мучаючись у здогадках, що взагалі відбувається у світі, а зайнятися чимось своїм.

Мені цього хотілося всі 25 років мого життя.

— Виходить, що карантин підштовхнув вас до здійснення мрії всього вашого життя? 

— Я завжди запитувала себе, у чому ж моє покликання? І коли пів року тому друг нашої родини надіслав нам у подарунок вироби з натуральної мериносової вовни, це стало ще одним поштовхом до дій. А першим все ж таки вважаю COVID-19 (усміхається).

— Сайт інтернет-магазину ви робили сама і це був ваш перший досвід в цьому напрямку. Чому не звернулися до фахівців? Економили бюджет чи вам принципово було зробити все самій? 

— Чесно кажучи, створити сайт було легко, я зробила це за допомогою платформи Wix. Потім прямо біля стінки у нашій квартирі мама мене пофотографувала у жилетах, і ці світлини я й використовувала на сайті. 

Три місяці я чесно просиділа дома, виходячи тільки за продуктами, і нікого не впускала в свій дім. Тож мене не було кому фотографувати, крім мами. До того ж, я хотіла мінімально витрачати гроші.

Створила сторінку в Інстаграмі, почала вивчати фотошоп і весь свій вільний карантинний час присвячувала тому, щоб зробити там якісь інтригуючі пости. 

Почала зв'язуватися із закордонними блогерами. 

 — А чому саме закордонними? 

— Бо в нас спека була, жилетку не одягнеш. А в Англії в цей час було +15 – +18. Я вважаю свій виріб демісезонним, тож точно знаю, що десь у світі завжди є погода, яка підійде моєму продукту. 

 — Наразі у вас більше клієнтів з України чи з-за кордону?

— З-за кордону. Великобританія, Скандинавія, Ірландія та Бельгія — це топ-чотири країни, яких в червні цікавлять вироби з мериносової вовни. А ще помітила специфіку роботи з іноземцями, що вони воліють спілкуватися щодо товару не в приватних повідомленнях інстаграму, як звикли у нас, а пишуть на електронну скриньку. 

Спочатку я хотіла створити інтернет-магазин, де продавалися б українські еко-бренди. Але потім мій курс змінився, і я вирішила зосередиться на виробах з вовни мериноса. Таким чином, магазин перетворився на монобренд. 

— За вашими спостереженнями, наскільки розвинене еко-виробництво товарів верхнього одягу у нас в країні?

— Це все ще на стадії розвитку, але дуже радує те, що багато підприємців та виробників прагнуть до зеленої безвідходної економіки, створюються платформи, проводяться семінари, пропагується цей стиль життя. Це чудово. Саме тому мене і приваблює мериносова вовна, бо це натуральний та безвідходний продукт, який самоутилізується. Над ним не треба працювати, він вже сам над собою попрацював. 

Якщо ви поцікавитесь корисними властивостями вовни мериноса, ви будете вражені скільки їх! Вона може абсорбувати пар та вологу, зігрівати в холод та охолоджувати в спеку. Це чарівний матеріал.

Марія Бондарєва: "Світ моди мене завжди приваблював, але я ніколи в цій сфері не працювала, це було лише моє улюблене хобі"

— А де ви закуповуєте вовну? Хто ваші постачальники та де відшивається товар?

— У мене багато постачальників, але на початку це було одне виробництво — те саме, з якого друг нашої родини надіслав нам подарунки. Усі виробництва розташовані у Західній Україні. 

Овець стрижуть раз на рік, і виробник має зробити це найменш болючим чином для тварини. 

Мене не цікавлять постачальники з інших країн, таких як, наприклад, Австралія, де також багато мериносової вовни. Я прагну розвивати цю галузь в Україні, тому пошив також робиться у Карпатах. 

— Як змінилися режими роботи ваших постачальників цієї весни?

— Майже всі виробництва перейшли на дуже скорочений режим роботи і досі знаходяться в ньому. 

— Чи вивчали ви історію українського костюму перед тим, як зайнятися цією справою?

— Ні, але, гадаю, варто цьому приділити час.

— Задоволені відвідуванням вебсайту?

— Так, і відвідуванням, і тим, що пішли продажі. Після того, як я надіслала у якості реклами у Великобританію жилетки знайомій та її дитині, попит взагалі стрімко зріс. 

 — Які плани на майбутнє? Що плануєте розвивати в напрямку роботи з вовною? 

— Хочу продемонструвати світу, наскільки в Україні унікальне ремісництво, адже це старовинний продукт і не якийсь новомодний тренд, який я вигадала. Мені хочеться показати, наскільки в нас унікальна модна спадщина і як це може бути зручно, практично і навіть сучасно. Хочу тепер почати створювати муфти, а потім шапки.

Марія Бондарєва: "Мене не цікавлять постачальники з інших країн, таких як, наприклад, Австралія, де також багато мериносової вовни. Я прагну розвивати цю галузь в Україні"

— Чи плануєте повертатися до Лондона у світлі всіх цих розмов про другу хвилю пандемії? 

— Планую назад у Лондон вже за кілька тижнів. До речі, на сьогодні в мене вже є антитіла до COVID-19. Щоправда, вони зменшуються, тож я все-одно дотримуюсь всіх правил безпеки в цьому питанні.

На початку березня я мала дуже легку застуду, здала тоді тест і він був негативний. А тиждень тому здавала кров і заразом здала на антитіла. Виявилось, що вони в мене є, і я розумію, що це була та березнева застуда.

Мені здається, що, якби всі українці зараз здали цей тест, ми б переконалися, що кількість людей, які вже мають антитіла, просто величезна. 

— Чи стежите за успіхами лондонських науковців, які мають великі шанси першими запустити у масове виробництво вакцину від COVID-19? 

— Звісно, стежу і сподіваюсь, що їм це незабаром вдасться. А якщо треба буде зробити таку вакцину, то чому б і ні? Я за. 

Тетяна Мерцалова