Таїланд, Шрі-Ланка та Ірак. Три історії українців на карантині

Пандемія коронавірусу стала викликом для мешканців усього світу. В один момент кордони країн почали масово закривати, а люди стали заручниками правил тієї місцевості, у якій перебували.

На проєкті "Українська правда SOS" ми протягом півроку з перших уст розповідали карантинні історії за межами Батьківщини.

Далі в огляді ми пригадаємо, з чого починалася пандемія COVID-19, та розповімо про те, як коронавірус змінив життя українців на Шрі-Ланці, в Таїланді та Іраку.

Карантин на Шрі-Ланці. 165 українців здорові та в безпеці

Володимир Притула на початку пандемії став уповноваженим представником Посольства України в Індії та за сумісництвом на Шрі-Ланці. 

Каже, що обмежувальні заходи на Шрі-Ланці почали діяти з 20 березня і стосувались українців, які в той час перебували у країні.

"Уряд Шрі-Ланки пішов на значні обмежувальні заходи — оголосив комендантську годину (curfew): усі сидять вдома, повністю заборонене пересування між провінціями країни, крім надання життєво необхідних сервісів — поліція надає спецдозволи на пересування.

Дотримання комендантської години обов'язкове для всіх — у перший день було заарештовано 300 осіб за її порушення.

Островом їздять фургони з фруктами, овочами, молочною продукцією, курятиною, хлібом тощо, а спекуляція на цінах заборонена.

Спеціально для туристів була створена гаряча лінія 1912, де надавали підтримку з будь-яких питань щодо перебування на острові та підтримки з боку поліції.

Усі вже звикли до розкладу комендантської години, українці в безпеці. 

Дуже помічними є місцеві власники готелів, ґестхаузів тощо — деякі з них здають житло українцям безкоштовно на невизначений термін, а платити потрібно лише за комунальні послуги та їжу. 

На моє переконання, успіх у боротьбі з коронавірусом передбачає три вагомі складові: законослухняність (дотримання дисципліни), людяність і чесність".

Корона королівства Таїланд: як райська країна зустріла пандемію

Святослав Іваненко — турист, який тимчасово застряг у Таїланді.

Чоловік подорожував країнами південно-східної Азії близько 10 місяців. Перебування у Таїланді мало бути фіналом цієї подорожі, та Святослав застряг на острові Ко Панган — райському куточку майже на самому півдні країни, неподалік від Малайзії просто на південь від Бангкоку.

"Незважаючи на масштаби туристичної індустрії Таїланду, імміграційні закони тут вельми суворі. Зокрема, за кожен день перебування понад дозволений термін доведеться сплатити 500 бат (близько 400 гривень), але якщо вас до того раптом зупинить поліція — а це дуже ймовірно, оскільки поліцейські блокпости цими днями розкидані повсюди — це арешт, чималі витрати коштів на адвоката, депортація та інші неприємності. 

З квітня по всій країні запроваджено комендантську годину з 10 вечора до 5 ранку. Покарання серйозне: 40 000 бат (це понад $1000) та кілька днів у в‘язниці. 

Незважаючи на відносну ізольованість острова, з масками та іншими конче потрібними предметами особистої та соціальної гігієни проблем немає.

Тайці звикли носити маски, дослухатись порад свого уряду та користуватись санітайзерами, доступними чи не на кожному кроці: на станціях швидкісного потягу, в автобусах та супермаркетах".

Ірак і коронавірус 

Ольга Хан проживає в Іраку та працює менеджеркою проєкту з покращення психічного здоров'я у Première Urgency International.

Дівчина розповідає, що Ірак з Іраном подекуди мають досить розмиті межі кордонів і, попри закриття руху між країнами, велика кількість людей може мігрувати з Ірану в Ірак, і таким чином приносити вірус.

"Як і в інших ісламських країнах, суспільство Іраку релігійне — до 90% населення щотижня відвідує мечеті для молитви, і саме це місце стало одним з основних осередків поширення коронавірусу в Ірані.

З півдня Іраку, де здебільшого проживають мусульмани-шиїти, напередодні Рамадану сотні тисяч паломників здійснюють ходу до святинь і зближення зі своїм духовним лідером імамом Мухаммед аль-Махді. Релігійні люди пояснювали, що спільна молитва врятує їх від коронавірусу. 

Першим шоком для іракців стало те, що разом зі школами та садочками закрили всі заклади, де можна курити кальян. Кальян тут курять практично з ранку і до пізньої ночі. Вони не розуміють, який сенс ходити в кафе, якщо там не можна курити кальян.

У містах, де й раніше було багато пунктів пропуску, їх стало ще більше. На всіх пунктах стоїть поліція, в Багдаді рух контролюється військовими. Також у місті за порушення карантину без відповідної довідки людей відразу саджають в тюрму".

Про життя на карантині на Кіпрі, в Іспанії та Ізраїлі читайте тут.

Ми дуже вдячні вам, наші читачі, за час, проведений на сайті "Українська правда.SOS". Тепер ми хочемо попросити вас оцінити нашу роботу – і для цього ставимо декілька просих запитань.