Віталій Ващук: Людина, у якої подорожі в крові, знайде для них ресурс у будь-якій ситуації

Андрій ТараненкоAndriy Taranenko
Ольга Сидорко
П'ятниця, 29 травня 2020, 12:40

Віталій Ващук працював і журналістом, і круп’є в казино, а зараз займається яхтингом та альпінізмом, організує екстремальні подорожі у різних країнах світу, набирає групи туристів для мандрівок під вітрилами та походів у гори, а ще рекламує власний бренд одягу.

Успішна людина, справжній self-made man, чиє життя — це солодка мрія чи не кожного інфлюенсера в Instagram. 

Утім пандемія коронавірусу перекроїла плани багатьом улюбленцям долі. 

Здавалося б, кому зараз потрібні екстремальні подорожі у гори чи зірвані вітрила посеред морських хвиль? 

Хто стане планувати неймовірні пригоди, коли кордони зачинені, грошей бракує, а майбутнє видається примарним?

Однак Віталій Ващук не втрачає оптимізм. Він певний: його бізнес зможе пройти високі хвилі економічної кризи наслідків COVID-19. 

Яким словом ти описав би свій стан у той момент, коли дізнався про введення суворого карантину, коли усвідомив, що найближчим часом весь твій бізнес туристичний і яхтинговий екстрено заморожується? "Страх", "гнів", "безпорадність"?

— Мабуть, щось на зразок "священної люті". 

Стан, коли ти хочеш кинутися грудьми на амбразуру ворожого доту, а далі — хоч трава не рости. 

Карантин почався за три дні до відкриття мого шоурума, і тому в голові відразу почали ворушитися неприємні думки про те, як я сплачую нормальну таку оренду за абсолютно неробочий простір. 

Але кидатися на амбразуру не довелося, з орендодавцем питання швидко владнали. 

Подорожі, звичайно, накрилися мідним тазом, походи на яхтах і по горах теж...

До речі, люди, що займаються екстремальним туризмом, бачать світ зовсім через іншу систему концептів і метафор. З чим ти порівняв би всю цю кризу, викликану пандемією і введенням карантину "шторм", "лавина", "обрив альпіністської мотузки"?

— "Жопа". Ось з цим би і порівняв. Є таке ємке слово, яке дуже точно визначає суть подій, що зараз відбуваються. 

Причому, що характерно, зазвичай "жопа" — це досить веселе проведення часу. Хоча в ті моменти, коли ти там, це зовсім не здається веселим. 

Ну, уяви собі — заблукав ти в якійсь дикій місцевості, заліз у болото, зверху почав лити дощ. Ти йдеш по коліно в каламутній рідині, кожен крок дається важко, постійно доводиться перелазити через якісь малосимпатичні корчі, за коміром хлюпає наскрізь промокла "фліска", прилипаючи до тіла. 

Майбутнє туманне, хоча ти й орієнтований на те, щоб вижити. 

І ось тобі вже зовсім не кайфово, але при цьому є відчуття якогось адреналіну! Що поробиш, будемо виплутуватися, потім буде про що згадати. 

 

"Подорожі, звичайно, накрилися мідним тазом, походи на яхтах і по горах теж..."

Як яхтсмену та організатору сходжень на гірські вершини тобі, я вважаю, нерідко доводилося наступати на горло власному стресу під час шторму або несподіваного снігопаду, щоб своєю впевненістю заспокоювати інших. На початку карантину ти теж поводився як "залізний гід", чи дозволив собі все-таки хоч трохи запанікувати?

— Моє "гартування" почалося ще до альпіністського і яхтингового досвіду, коли я на початку 2000-х працював круп'є в казино. 

І їздив у відрядження в різні цікаві міста нашої батьківщини на зразок Запоріжжя або Дніпра. У Києві в той час бандити вже відгуляли своє, а ось там кримінал ще не вгамувався. 

І коли ти стоїш за столом рулетки, а навколо тебе орава п’яних бандюганів програють гроші, репетують матом і погрожують вбити тебе одразу після зміни, то мимоволі міцнієш духом. 

Пропрацювавши так кілька років, я вийшов з усіх цих історій людиною з абсолютно меланхолійним спокоєм до всього, що тільки може статися. 

Сьогодні, зазвичай, якщо вже щось зовсім зле відбувається, я сприймаю ці проблеми скоріше з якимось радісним подивом і починаю шукати шляхи вирішення.

Які навички завзятого мандрівника тобі допомагали під час карантину?

— У горах, коли на шляху до вершини ти стоїш на мертво-смарагдовій кромці льодовика, розумієш тільки одне. Ти не можеш тут зупинитися, як би ти не втомився. 

Нехай відвалюються ноги, а лопатки вже готові розпороти спину ангельськими крилами — зупинятися не можна. 

Як би ти не хотів спати, їсти, додому, у ванну, в інстаграм — зупинятися не можна. 

Тому що коли зупинишся — швидше за все, просто помреш. 

І ніхто не прийде за тобою. І вже тим більше не зробить за тебе твою роботу. Я називаю це "ефект альпініста". 

 

"Нехай відвалюються ноги, а лопатки вже готові розпороти спину ангельськими крилами — зупинятися не можна" 

Добре, ти не зупинився. І які ж рішення ти прийняв, щоб упоратися з цією критичною ситуацією, в якій опинився твій бізнес?

— У плані яхтингу — об’єднався з великою компанією Інтерпарус, і почав допомагати в підготовці онлайн-курсів для шкіперів. 

Написав і прочитав лекцію "Організація побуту і дозвілля в яхтовому круїзі". А також почав розробляти нові чартерні маршрути, які, сподіваюся, незабаром ми все ж таки запустимо. 

Альпінізм поки що не постраждав, зазвичай я планую на серпень усі сходження, так що час є, відмінилися тільки трекінгові походи. 

Зате більше поїздив по Україні, розвідав різні екзотичні місця. Бачив храм у вигляді голуба в Черкасах. Це, скажу я тобі, зачаровує — якась дивна фантасмагорія. 

Тож у моєму бізнесі все звелося до того, щоб перевести в онлайн те, що можна туди перевести. І далі готуватися до майбутніх подорожей. Адже запорука кайфового походу — це його скрупульозна підготовка і продуманість.

Отже, ти вважаєш, що найближчим часом люди знов захочуть подорожувати? Багато хто вже зараз втратили роботу, і вони зовсім не впевнені, що після пандемії зможуть знову її знайти. Ти впевнений, що хтось готовий найближчим часом витрачати гроші на подорожі?

— Ті, хто подорожували раніше, продовжать це робити і зараз. Не можна ходити у гори? Ок, є цікаві маршрути навколо Києва. Нема яхтингу? Гоу на байдарках по болотах. 

Існує багато варіантів. 

Людина, у якої подорожі в крові, знайде для них ресурс у будь-якій ситуації. 

Ті ж, які зазвичай говорять "іншим разом, зараз не виходить, тому що робота, любов, діти, нема фінансів або часу", продовжать сидіти вдома, нарікаючи на те, що триклятий вірус забрав у них можливість подорожувати.

 

"Ті ж, які зазвичай говорять "іншим разом, зараз не виходить, тому що робота, любов, діти, нема фінансів або часу", продовжать сидіти вдома, нарікаючи на те, що триклятий вірус забрав у них можливість подорожувати"

А що більше позначилося на прийнятті усіх цих рішень: твоя економічна освіта, заняття йогою чи досвід інструктора з виживання в екстремальних умовах?

— Вважаю, що саме йога. Саме вона привчила мою свідомість спрямовувати енергію на вирішення проблем, а не на оплакування нездійснених проєктів. 

У цьому плані мені дуже близький стоїцизм, і одне з його найпопулярніших формулювань — "роби, що повинен — і будь, що буде".

Справжній самурай! Як ти став таким розумним? Хоча, мабуть, у тебе є легенда про те, що в дитинстві ти був найслабшим у школі, не міг постояти за себе, ненавидів спорт і командні ігри, а потім раптом "бац!"

— Я вважаю, що справа не в "бацах", а у відповідному психічному налаштуванні.

Адже, що ми можемо сказати про хлопчика, який не любить брати участь у командних іграх? Що в нього сильно розвинене відчуття власного "я", і він любить приймати самостійні рішення. 

Хоча у школі це й може здаватися нерішучістю або "затурканістю". Але потім раптом виявляється, що всі красені-хулігани з його класу спилися "за компанію". 

А наш любий і тут проявив індивідуальність та побудував свою свічкову крамничку. 

У моєму випадку це був розрив з дівчиною. Я пішов у свій перший похід, тільки щоб довести їй, яким відважним і могутнім я можу бути. 

Я мало не помер у цьому поході. 

Але вигріб якось, зробив пафосне фото, написав такий собі "нордичний" пост і сів чекати, коли дівчина схаменеться. 

Але щось пішло не так, дівчина не повернулася, а я відправився в свій наступний похід. І понеслося. 

 
"Дівчина не повернулася, а я відправився в свій наступний похід. І понеслося!"

Як почувається в нових реаліях твій магазин одягу? Адже, на відміну від яхтингу або інших подорожей, цей вид бізнесу здатний цілком нормально існувати і онлайн, так?

— Так і є! У нових реаліях Sekta відчуває себе чудово. Зараз випускаю колекцію з новими принтами, йдуть активні продажі, онлайн кипить. 

Нарешті зробив українську версію сайту, досі не доходили руки. Загалом, не карантин, а суцільна користь.

Принти на футболках Sekta завжди мали якусь чітку тему: література, духовні вчителі, китайський гороскоп. У зв’язку з пандемією не плануєш випустити одяг із принтами, які тематично будуть пов’язані з боротьбою проти COVID-19? Чи люди й без того вже настільки втомилися від цієї теми, що подібні принти будуть їх тільки дратувати?

— А в нас уже вийшли такі принти в колаборації з Concert.ua. Тема називається "Im a survivor" і орієнтована на позитивну емоцію на кшталт "прорвемося!". 

Я вважаю, що нерозумно відмахуватися від того, що є в нашому житті, а тема з COVID-19 ще довго буде розбурхувати людей. І ми хочемо, щоб у всьому цьому був промінь нашого "сектантського" світла.

Ти багато мандрував світом. У якій із країн, на твою думку, уряд під час пандемії показав себе з найкращого боку і зробив реально ефективні кроки в боротьбі з коронавірусом? І в якій із країн населення повелося найбільш адекватно в контексті пандемії?

— Якщо чесно, я не дуже вникав у політичні дебати інших країн у зв’язку з вірусом. По суті, вибір кожної держави — це своєрідне віддзеркалення "світогляду" народу даної країни. Та сама "своя дзвіниця". Нам добре видно тільки зі своєї дзвіниці, але як же важко визнавати, що існують ще й інші.

 

"У місті багато кайфових речей, які тобі недоступні в горах або у морі. Після того, як я це усвідомив — обожнюю повертатися додому"

Сама по собі ізоляція важка для будь-якої людини, ми всі так чи інакше переживаємо зміни в житті. Як саме змінилося твоє життя? Чого тобі найбільше бракувало під час карантину?

— Я вмію пристосовуватися до ситуації і насолоджуватися тим, що є. Без жалю і смутку. Поясню на прикладі. 

Раніше, коли я повертався з походів, мені було дуже сумно. Адже там гори, небо, воля! А у місті що? Нудьгуєш у пробках на шляху до офіса або сидиш, замкнений у чотирьох стінах квартири. 

І ось цей ефект переходу з одного стану в інший мене дуже пригнічував. А потім я вирішив позбутися цього негативу і почав розмірковувати, що у житті в місті теж є багато плюсів. 

Тут, якщо змок під дощем, можна швидко переодягнутися в сухий одяг. Завжди є можливість піти в магазин і купити чогось смачненького. 

Інтернет — на кожному кроці. У квартирі, чорт забирай, є ціла ванна гарячої води! 

У місті багато кайфових речей, які тобі недоступні в горах або у морі. Після того, як я це усвідомив — обожнюю повертатися додому. 

Так само — і з цією ізоляцією.

Ти навчився чомусь новому під час карантину?

— Так, я досяг досконалості в прокрастинації, раніше все було ніколи. Насправді це зовсім не жарт. 

Ми живемо в суспільстві, яке ставить у край кута активну, діяльну позицію. Треба тренуватися, працювати, крутитися і весь час перейматися, що раптом щось не встигнеш, і тебе обійдуть інші. 

І просто лягти, зануритися головою в подушку і розслабитися людина не може собі дозволити.

Тому що навіть якщо і зробить так, то її одразу ж почнуть тортурити думки про те, що ось так лежати — це неправильно, треба ж фігачити, а то інші за цей час все найсмачніше з’їдять. 

Тому здатність полежати на улюбленому дивані, насолоджуючись процесом,, і при цьому не картаючи себе — це справжнє мистецтво, яким ще спробуй оволодій.

Якщо у вас є історія про те, як COVID-19 та карантин змінив ваше життя, напишіть нам листа із темою "Моя історія" на [email protected]



powered by lun.ua
Реклама:
Реклама:
CNN Business: Пандемія коронавірусу створила нові креативні бізнес-моделі та стратегії  
Куди і коли зникне коронавірус?
Альона Гудкова: Під час карантину попрацювали із психологом, бо були і переживання, і страх смерті
Чи допоможе секс вилікувати коронавірус?
Усі публікації