ONUKA: Мій син народився у екстремальних умовах — я пам'ятатиму кожну мить

Андрій ТараненкоAndriy Taranenko
Ольга Сидорко
П'ятниця, 19 червня 2020, 19:29

Для кожного з нас епідемія коронавірусу та карантин запам'ятаються по-різному. Для української музикантки і лідерки гурту ONUKA Нати Жижченко і Євгена Філатова, продюсера і соліста гурту The Maneken, цей період запам'ятається насамперед тим, що в розпал пандемії вони стали батьками хлопчика на ім'я Сашко. 

Як народжувати дитину, коли всюди панують апокаліптичні настрої? Як заспокоїтись напередодні пологів, коли за вікном рівень тривожності невпинно зростає? Як взагалі ізоляція позначається на почуттях молодих батьків? Про це та багато іншого ми запитали саму Нату Жижченко.  

Пандемія, що паралізувала увесь світ, подарувала нам кілька нових слів на кшталт "карантьє", тобто людей, які здають собак в оренду для прогулянок під час карантину, або "карантіні" алкогольний напій для Zoom-вечірок. Після того, як COVID-19 піде назавжди, з нами залишиться слово "короніали" покоління дітей, які народилися під час карантину. Розкажи, будь ласка, як це народжувати дитину в умовах, близьких до екстремальних, на тлі загальної паніки?

Незвично. Навіть скажу так я відчувала себе особливою. Як би це зараз дивно не прозвучало, але особисто для мене карантин у всіх сенсах зіграв на руку. 

Замкнутися у квартирі, переосмислити себе і підготуватися до нового етапу в житті це ж класна можливість, згоден? Майже усі вагітні це відзначають ніби все навколо мене змінюється, усі рухаються вперед, а я залишаюся за бортом і можу лише спостерігати. В мене не було того відчуття. 

Навпаки було гостре відчуття гри на випередження. Усе зупинилось, а я тут народжувати надумала!  

Але, якщо чесно, то на початку карантину мене хвиля за хвилею накривала паніка. Особливо у безсонні ночі, коли не вдавалося вгамувати думки. Насамперед, я дуже переживала за батьків. І таких ночей було кілька. 

Але з часом мені вдалось опанувати свої емоції та адаптуватися до нової реальності. Я вважаю так епідемія мине, але залишить слід на кожному з нас. 

Можливо, для більшості людей, це буде маленький слід, такий собі нечіткий спогад. Але для мене те, що Сашко народився в таких екстремальних умовах, у такому незвичайному для XXI століття контексті, ніколи не випаде з моєї пам'яті. 

Я буду пам'ятати чітко кожну мить.

 

"На початку карантину мене хвиля за хвилею накривала паніка. Особливо у безсонні ночі, коли не вдавалося вгамувати думки. Насамперед, я дуже переживала за батьків. І таких ночей було кілька"

Тож ніякої розгубленості не було?

У перші дні я навіть пережила легку ейфорію як у дитинстві, коли оголошували карантин і можна було не ходити в школу. Так, судячи з усього, позначалися результати вигорання і втоми. 

Щоправда, швидкоплинна ейфорія вже через кілька днів трансформувалась у тривогу і розпач. Боляче було читати новини. Ні для кого не секрет, що в нашій країні давно "забили" на людей, а тепер ще й випала нагода списувати усе на вірус. 

Я вважаю, що пандемія дуже чітко показує хто є хто. З часом нам лишиться тільки зробити висновки. 

Авжеж, народження дитини стало у вашій родині головною подією року і затьмарило собою все інше, включаючи карантин. Але як викликана пандемією соціальна та економічна криза позначилася на твоєму професійному житті? Зараз, коли вже стало ясно, що про гастрольні тури на найближчий час доведеться забути не тільки тобі, але і Євгену, ти почала переживати щодо сімейного бюджету?

Через те, що ми розпустили музикантів ще в грудні та взялись за роботу над новим матеріалом, карантин кардинально не вплинув на наші плани. Відверто кажучи, навіть якби не вагітність, паузу довелось би все одно роботи. 

Емоційне вигорання вже дійшло свого піку. 

Останні тури мені вже давалися дуже важко. Часом здавалося, що ми повторюємося, хоча, звичайно, у професійному плані ми виросли. Але мені особисто здавалось, що ми стаємо менш цікавими  і  що нам потрібно змінюватись. 

А для того, щоб створити щось нове в глобальному сенсі написати новий матеріал, розібрати його, створити новий "лайв" потрібен час. І я зараз кажу не про один місяць. 

Ми на сцені вже понад 5 років і, як правило, паузи в гастролях були лише у січні кожного року. Часу, щоб зосереджено проаналізувати свою працю, достатньо не було ніколи, а тут під час карантину випала нагода розставити все по полицях і задати нові вектори руху. 

З Женею ми намагалися вичавити з цього деструктивного періоду максимум структури. Тому майже весь наш час займала робота над новим матеріалом. 

А Женя займався ще й композиторською діяльністю, записував музику для різних кінопроєктів. І вся ця робота студійна, де він сам на сам зі своїми синтезаторами, лептопом, монітором і пультом.  Загалом, його робота не те що не зупинилася, а навіть стала більш сконцентрована.

Значно важче говорити про музикантів з оркестру, у яких 2020-й був розписаний день за днем. Ти ж розумієш, що в Україні гастролі є головною складовою заробітку. Сьогодні такої можливості заробляти немає.

 

"Женя займався ще й композиторською діяльністю, записував музику для різних кінопроєктів. Загалом, його робота не те що не зупинилася, а навіть стала більш сконцентрована"

Про які саме з власних концертних виступів, що вже не зможуть відбутися через коронавірус, ви з Євгеном жалкуєте найбільше?

Відверто кажучи, найперше про що я подумала це навіть не власні концерти, а лайв британця Four Tet, на який ми планували поїхати до Берліна. 

А потім нас почали добивати скасування Atlas Weekend, UPark Festival і різноманітних турів наших колег. 

Усе почало валитися, наче кісточки доміно, і тепер можна тільки здогадуватися, які будуть наслідки та які збитки ми усі понесемо у фіналі. 

Проте світ рухається, Земля крутиться навколо своєї осі. Думаю, що ми повернемося до звичного ритму. Це лише питання часу.   

А як пандемія вплинула на роботу вашої рекордингової компанії? 

За час карантину вийшов лише один реліз це DOVI, "More Than I Feel". Інших планів поки що немає. 

Взагалі, на горизонті мало цікавих артистів. І тут я маю на увазі не тільки музичні прецеденти, а й цікавих особистостей. 

Колись нам пощастило з Jerry Heil, і хоч наші шляхи вже розійшлись, мені все ще цікаво спостерігати за її кроками. Загалом наш лейбл працює більше як рекомендація, а не маркетинг-стратегія. 

 

"Усе почало валитися, наче кісточки доміно, і тепер можна тільки здогадуватися, які будуть наслідки та які збитки ми усі понесемо у фіналі"

Раніше ти часто казала в інтерв'ю, що за своєю психікою ти  типова інтровертка. А для інтровертів ізоляція не є травматичною, оскільки вони не потребують невпинного соціального спілкування…

У цьому сенсі мені й справді було комфортно. 

Я з тих людей, що з головою занурюються у книги та музику. І цього мені достатньо для щастя. 

А так як ми ще до Нового року переїхали за місто, то в мене виникла нагода прогулюватись лісом з собакою, переосмислювати своє життя, думати про нові тексти для групи. 

Типова інтровертка нікуди не ділася! 

А ще ти неодноразово заявляла, що соцмережі це зло. Під час карантину ти переглянула свою точку зору?

А от ні! Не втомлюсь повторювати, що соцмережі віддаляють нас одне від одного. 

Під час карантину я дійсно намагалась підтримувати більшу соціальну активність у мережах, але ж блогеркою не стала. 

Як на мене, спілкування має бути живим. Справжнім. Ліпше бути неідеальною офлайн, ніж кращою версією себе 24/7 в Instagram та TikTok.

 

"Я з тих людей, що з головою занурюються у книги та музику. І цього мені достатньо для щастя"

Під час карантину у людей з’явилася велика кількість вільного часу, і багато хто хотіли використовувати його для саморозвитку, але замість цього усі місяці просиділи у телевізорі. А чому встигла навчитися ти? 

Нещодавно читала статтю про те, чому так багато людей не зробили усього запланованого на початку карантину, а, натомість, "тупили" увесь період і дивилися 20-ий сезон якогось серіалу. Стисла відповідь відсутність самодисципліни. 

Щодо мене, то я прочитала усе, що планувала. Починаєш зі списків, а далі головне не збитися зі шляху. У списку прочитаних книг: "Час second hand" Світлани Алексієвич, "Нормальні люди" Саллі Руні, "Учениця" Тари Вестовер, "Інтернат" Сергія Жадана... 

Що ж до серіалів, то під час самоізоляції не дивилася нічого  взагалі не було ніякого бажання. Хоча в турах це завжди була найулюбленіша розвага. 

До того ж, я дуже люблю готувати, але з часів запуску ONUKA я не підходила до плити. 

Готувати, коли поспішаєш це взагалі не те. А ось коли цим насолоджуєшся…

Під час карантину я повернула собі цю здібність. Серед досягнень: банановий пудинг, апельсиново-мандариновий пиріг в шоколадній глазурі. 

Шкода лише, що ні я, ні Женя не фанатіємо від солодкого. Але покайфувати від приготування вдалося на всі сто відсотків! 

Під час вимушеного карантинного простою багато знаменитостей стали гарячково виробляти онлайн-контент хтось стала бомбардувати аудиторію персональними курсами спортивних тренувань, хтось учив правильно мити руки або пекти хліб, а хтось просто позувала в сукнях з подушок, з радістю відгукуючись на усілякі челленджі. А в тебе не виникало бажання якимось чином проявити себе в "карантинних хроніках"?

Як казала раніше я зовсім не бачу себе у рядах блогерок. 

А от щодо онлайн-концертів, то це, звісно, абсолютно новий досвід. Найбільше запам'ятався лайв Кріса Мартіна, коли він під фоно лабав треки й трохи фальшивив. Справді мило. По-домашньому. Вау! 

Але коли через тиждень карантину кожен другий почав влаштовувати онлайн-концерти, цікавість до них поволі згасла. 

Що стосується мене і Жені, ми б залюбки провели один з таких лайвів. 

Крім жартів, була навіть ідея заспівати улюблені треки під гітару, але вагітною мені це робити було б якось недоречно.  

 
"Через тиждень карантину кожен другий почав влаштовувати онлайн-концерти, цікавість до них поволі згасла"

Під час карантину люди, замкнені в своїх квартирах, були змушені цілодобово взаємодіяти зі своїми другими половинами. Для багатьох це виявилося досить важким досвідом. У вас в родині теж стали виникати конфлікти через відсутність особистого простору? Чи дізналися ви з Євгеном щось нове про себе за цей час? Зрештою, ізоляція це ж до всього іншого ще і екзистенційне випробування.

Хвилі розлучень, домашнього насильства… цьому є пояснення. 

Самоізоляція дала людям можливість пізнати одне одного по-новому. Таким чином, дехто взагалі вперше дізналися, ким є насправді його чи її партнер чи партнерка. 

Що ж до нас з Женею, то я не люблю вдаватися в подробиці приватного життя. 

Я вірна теорії: щастя любить тишу. 

Скажу лише, що оскільки карантин збігся з очікуванням сина, ще ніколи за 12 років разом ми не були такими близькими, як у ті місяці. Нам пощастило, і ми сповна насолодилися часом одне з одним. 

Дивились фільми на проєкторі, слухали музику на вінілі, працювали над новим матеріалом групи. Та й, зрештою, в нас була нагода просто поговорити.  

 

"Я вірна теорії: щастя любить тишу"

Вам, мабуть, надіслали багато різних дизайнерських захисних масок?

Так, нам їх чимало надсилали на пошту дуже класних, але… але написи на деяких із них іноді були дещо вульгарними, тому в лікарні мені було навіть трохи ніяково. 

Як елемент образу, звісно, маски це круто. Ми ще під час гастролей в КНР зацінили, як вони доповнюють образ. 

А от у повсякденному житті, зізнаюсь, ці захисні маски вже дістали. А ще більше дістали рукавички. 

Як ти вважаєш, людство коли-небудь тверезо зможе переосмислити усі ці події, пов'язані з коронавірусом? Чи може таке трапитись, що якісь теми, пов'язані з пандемією, знайдуть пізніше відображення у твоїй творчості?


Усе мине. І коронавірус також. Ми в Україні взагалі звикли до такого жорстокого життя за останній час, що коронавірус став просто ще однією частиною пазлу. 

Без сумніву, це страшний удар по економіці, по нашій культурі, соціальній поведінці, по всьому. Але людство вже давно потребувало переосмислення свого буття. 

Багато з нас проаналізували свої шлюби, свої роботи, свої покликання. 

Особисто я за цей час більше почала цінувати спілкування з рідними, кожен день ловила себе на думці, як же я боюсь їх втратити. 

Щодо теми пандемії у моїй творчості ні! Це було б вульгарно. Ця тема вже настільки вичерпана, що копати її далі не слід. 

У мене є інші теми, які хочеться відобразити у своїй творчості. І ти про них дізнаєшся вже незабаром. 

Якщо у вас є історія про те, як COVID-19 та карантин змінили ваше життя, напишіть нам листа із темою "Моя історія" на [email protected] 





powered by lun.ua
Реклама:
Реклама:
МОЗ вважає "Ремдесивір" дієвим проти коронавірусу?
Цілющий відбілювач, баранячий жир та затримка дихання: топ фейків тижня про лікування COVID-19 
Це як на передовій: спочатку боїшся панічно, а потім ти розумієш, чого боїшся – мер, який перехворів на COVID-19
Володимир Киян: Люди, що під час карантину їли й пили у "Велюрах", приходили до барбер-шопів
Усі публікації