Сергій Корецький: Ця криза — повільніша і дає змогу зважити і прийняти рішення

Тетяна Мерцалова
Ольга Сидорко
Середа, 3 червня 2020, 09:26

Ця економічна криза продемонструвала, що акції на каву більш стабільні, ніж акції на нафту, тому звання "чорного золота" тепер більше пасує напою.  

Українські об’єми споживання кави коливаються навпроти позначки 70 тисяч тонн на рік, а темпи розвитку індустрії кав’ярень впевнено входять у топ-3 у Європі.

Сергій Корецький зовсім не вживав кави до 24 років, а потім так захопився напоєм, що відкрив мережу кав’ярень, інвестувавши у бізнес власні заощадження часів роботи топ-менеджером WOG.

Про кав’ярні третьої хвилі, масштабування під час кризи, галузеві прогнози та плюси карантину в інтерв’ю проєкту Pravda SOS. 

— Сергію, які розміри вашого бізнесу? Скільки кав’ярень у мережі?

— Це поки середній бізнес, ми маємо 8 закладів, 4 з яких розташовані в аеропортах Бориспіль, Жуляни, Львів та Мінськ. Через карантин заклади в інфраструктурних об’єктах закриті. Зараз одночасно працюємо над відкриттям ще 4-х нових закладів.

— Не зважаючи на кризу?

— Так. Нові заклади також будуть і в аеропортах.

— Тобто можна зробити висновок, що фінансові втрати через кризу вашим планам щодо масштабування не завадили.

— Я не вважаю втратами гроші, яких ми не дозаробили.

Але і прямі втрати чималі — це компенсація орендних і заробітних плат; продукція, яку довелось списати через закриття закладів на карантин, тому що в неї вийшли терміни зберігання. 

Здебільшого це була їжа на виніс, але також і зерно. Зі смаженим зерном ми притримуємось дедлайну в три місяці після обсмажки, адже після цього кава суттєво втрачає в своїх смакових та ароматних властивостях. Тож у зерні також втратили.

— Якщо аеропорти закриті, то хіба ви маєте платити оренду за свої кав'ярні?

— Аеропорти перебувають у власності Фонду держмайна і, так, оренду нам нарахували. 

Наразі ми беремо участь у переговорному процесі і Фонд держмайна каже, що документи про анулювання орендної плати знаходяться на розгляді в Кабміні. 

Тому що це абсурд, коли аеропорти закриті, допуску до об’єктів немає, а оренду нараховують. Впевнений, що ситуація скоро вирішиться. 

 

— Як пристосовувалися до попиту, що змінювався, і як, власне, змінився попит на ваш продукт? 

— Багато хто з нашої аудиторії перейшли в онлайн і ми непогано продавали свою каву в зернах та дріпах через сторінки в соцмережах. Дріпи — це такі вакумовані порційні пакети зі свіжозмеленою кавою,  які можна заварити ручним методом будь-де.

Нещодавно почали продавати в закладах напої на виніс. До того ж, у нас є корпоративні клієнти. Ресторани та кафе, готелі були закриті, але залишились мережі АЗС, які продовжували купувати. Щоправда, у трошки зменшеному обсязі.

Якщо говорити про кав’ярні, то ми прогнозуємо у подальшому падіння відвідування закладів в Україні десь на 20%. Через психологічний бар'єр люди уникатимуть натовпів, але все не помножиться на нуль, це абсолютно точно. 

Кав’ярня це ж і спілкування, і побачення, і зустрічі, капучино з пінкою. Усе це не може зникнути.

— У вас дуже бойовий та бадьорий настрій. Таке враження, що під час цієї кризи ви відбулися легким переляком.

— Ну а як інакше ? Оптимізм — це те, що нам усім зараз дійсно необхідно. Насправді все не просто, але вірю, що скоро все повернеться на круги своя. Звісно, що економіка постраждала, а разом з нею і фінансовий стан кожного з нас. Зайвих витрат люди деякий час точно робити не стануть, але випити чашку по-справжньому смачної кави — це той елемент радості, який може собі дозволити кожен. 

— Зізнаюсь, я очікувала, що ви мені будете розповідати інші історії, адже зараз, коли ми з вами розмовляємо, в інтернеті знов почався флешмоб із гаслом врятувати сферу HoReCa (готелі, ресторани, кафе), якій всі пророкують ну дуже скрутні часи.

— Я вам більше скажу, ми ще і розвиваємось. До того ж, ми не ресторан, ресторанам зараз набагато важче.

У карантин ми зовсім не нудьгували, адже одночасно готуємо до відкриття 4 нові заклади. Я об’їздив та передивився багато місць у різних містах, домовлявся з новими інфраструктурними об’єктами. 

 

— Скільки людей у вас працювало? Як із ними вчинили?

— Частину людей вимушені були відправити за власний рахунок, були також і скорочення, але їх меншість. 

Більшості штату ми компенсовуємо частину заробітної плати у розмірі від 20 до 100 відсотків обсягу. 

Тих, кого, на жаль, торкнулось скорочення, сподіваємось повернути, як тільки відновимо роботу по їх напрямкам.

— Чи є проблеми з поставками наразі?

— Усе добре. Нам навіть прийшов вантаж з Японії із аксесуарами для кави. Ми його розмитнили, все швидко. І кава йде.

— Як через пандемію в світі змінилася ціна на акції кавових зерен? І чи позначиться це на кінцевому споживачі?

— Кава — це другий у світі біржовий товар після нафти. Але, на відміну від нафти, ціна на каву стабільна. 

Є очікування, що ціни підростуть не більше ніж на 10 відсотків, однак це залежить від різних факторів, в тому числі і від сезонності.  

Щодо кінцевого споживача, то еластичність попиту має свої межі, і неможливо перекласти на плечі споживача будь-які курсові або якісь інші коливання. 

Це стовідсотково імпортний продукт, і наразі гривня трохи девальвувала, але споживач цього не помітить. 

 
"Кава — це другий у світі біржовий товар після нафти. Але, на відміну від нафти, ціна на каву стабільна"

— Як ви оцінюєте кавовий ринок України? Наскільки в нас розвинена культура споживання цього напою? Наприклад, Львів зробив каву частиною своєї легенди. А як щодо решти країни?

— Ми підраховували, що обсяг кави в різних форматах — до 70 тисяч тонн на рік. Найбільша купівельна активність йде через мережі супермаркетів, ринки, АЗК, ресторани, кафе та кав’ярні, а також онлайн.

Статистичні дані підтверджують, що культура споживання кави в України росте неймовірними темпами останні роки. Країна має велику кількість першокласних ростерів (людина, яка обсмажує кавові зерна — Pravda SOS), які відшуковують найкраще зерно і найкращий шлях його обсмаження. Ці темпи росту помічені вже і міжнародними виданнями, на цей рахунок багато пишуть.

— Який саме сегмент розвивається у нас найактивніше?

— Преміальний. Приводом до цього, я вважаю, є так званий фактор пізнього розвитку — коли інші країни розвивалися в цьому напрямку, ми були ще у Радянському Союзі. А коли включилися у процес, то взяли останнє, що було популярне у світі і його й почали розвивати.

— І що саме зараз популярне в світі? Які ознаки чи характерні прояви кавового преміального сегменту? 

— Третю хвилю кав’ярень відрізняє якість та смак кави, тільки 100% арабіка, відповідальне споживання, мінімум пластику, доволі часто — прямі закупівлі від фермерів, альтернативні види заварювання кави та світла обсмажка. 

Наприклад, італійська чи віденська кава — це зазвичай дуже темна обсмажка, яка допомагає приховати недосконалість чи дефекти зерна.

 

— Ви кажете, що культура споживання кави в Україні злетіла. А щодо вітчизняних бариста, які їхні успіхи на світовій арені? 

— У країні вже більше 500 ростерів. Наші українські дівчата та хлопці займають дуже високі місця на всесвітніх чемпіонатах у різних категоріях, і в нас є всі підстави для того, щоб голосно заявити світу про українську каву — це і зерно, і його селекція, і методи та культура споживання, і великa спільнота професіоналів та прихильників кави.

Але, на жаль, величезна кількість людей все ще має комплекс меншовартості. Нам здається, що іноземне краще. Будуть стояти поруч дві пачки кави з однієї й тієї самої плантації, на одній буде написано "обсмажено у Німеччині", на іншій — "обсмажено в Україні"; більшість наших людей вважатиме, що німецька краще. І це дуже прикро, адже в нас талановиті, працездатні люди. Цей комплекс треба руйнувати.

— Які ще кроки вважаєте за необхідне реалізувати для розбудови кавової культури та спільноти?

— Наразі запускаємо кавовий маркетплейс SipSome.coffee, щоб об’єднати виключно вітчизняних обсмажувальників та прихильників кави. Там будуть тільки українські виробники, фото- та відеоінструкції від бариста-чемпіонів на тему того, як готувати каву різними способами. А ще буде підписка на каву, коли людина зможе підписатися на конкретного обсмажувальника або вибрати формат "діскавері" та довіритись професіоналам, аби отримувати завжди нове та цікаве зерно.

 

 — Повертаючись до карантину, хочу спитати, чи помітили ви якісь плюси у цьому періоді?

— Онлайн став ближчим та зрозумілішим для людей усіх категорій та будь-якого віку. А ще я почистив та налаштував свій фотоапарат (посміхається — Pravda SOS). 

— Ваше ставлення до державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" і скасування ЄСВ? Особисто вам це цікаво і чи допомогло би під час кризи?

— Ні, я не користувався цією програмою і не планував. Знаю точно, що в інших країнах Європи дають безвідсоткові кредити на багато років, аби врятувати бізнес, але наша країна, на жаль, не може таке собі дозволити. Ми не такі заможні, тому й заходи, які в нас приймають, відповідні. 

Однак, якщо я буду постійно на когось скаржитися та показувати пальцем, це нічого не змінить. Або ми виживаємо самі і рухаємось далі, або сядемо і будемо всі сваритися в телевізор та причитати, як все погано. Так, зараз складно, але ж це не тільки в Україні, це в усьому світі так сталося. Такі епідемії дуже рідкісні і стаються раз на сто років.

— Як би ви порівняли кризу 2014-го року і цю? Ви під час тієї кризи були найманим працівником чи вже власником бізнесу? Адже це, насамперед, два різні ступені відповідальності.

— Я був керівником великої компанії і пройшов всі етапи кризи і в 2008-2009 і 2014-15-го крок за кроком. Ця криза — повільніша і дає змогу зважити і прийняти  рішення. Основний ефект від неї буде згодом. Попередні були більш стрімкі.

Якщо у вас є історія про те, як COVID-19 та карантин змінив ваше життя, напишіть нам листа із темою "Моя історія" на [email protected]





powered by lun.ua
Реклама:
Реклама:
Володимир Киян: Люди, що під час карантину їли й пили у "Велюрах", приходили до барбер-шопів
Як розповсюджуються фейки про експерименти уряду над людьми під час пандемії
Чому вакцина з кров'ю Назарбаєва не допоможе від коронавірусу? 
Радянська розвідниця: Через багато карантинів я пройшла у своєму житті, але ніколи ще не бачила, щоб це торкнулось усього світу
Усі публікації