ВВС: Аборт під час карантину — опція, доступна не для всіх

Менака Рао
П'ятниця, 17 липня 2020, 15:21

Статтю BBC в оригіналі ви можете прочитати за цим посиланням.

Наприкінці травня 20-річна студентка з Делі, столиці Індії, виявила, що вагітна.

Спочатку Кіран (ім’я змінено з метою конфіденційності), скориставшись порадою подруги-лікарки, випила абортивні пігулки. Однак вони не подіяли, тож усе, що їй залишалося — хірургічний аборт.

Проте Індія все ще перебувала в умовах карантину, аби стримати поширення коронавірусу. Країна застосувала більшість найсуворіших світових обмежень, зупинивши повітряне сполучення, потяги й автобуси та максимально обмеживши пересування людей поза домівками.

І хоча лікарні лишалися відкритими, їм було наказано надавати лише невідкладну допомогу. Тому велика частина найбільших закладів охорони здоров’я закрили свої амбулаторії та скасували необов’язкові хірургічні операції.

Утім, незважаючи на те, що контрацептивні заходи та аборти вважаються необхідними, карантин значно ускладнив доступ жінок до послуг із охорони сексуального та репродуктивного здоров’я.

Згідно з останніми дослідженнями, близько 1,85 мільйонів абортів в Індії, ймовірно, опиняться "під загрозою" через COVID-19 — за деякими оцінками, щороку в Індії їх здійснюється 15,6 мільйонів.

Це може означати, що через відтермінування медичного аборту (за допомогою пігулок) або ж через незаплановану вагітність жінкам доводиться вдаватися до ризикованих варіантів аборту — хірургічним шляхом.

Обмежений доступ

"Щоразу, коли стається глобальна катастрофа, нікого вже не цікавить сексуальне й репродуктивне здоров’я" — вважає Жасмін Лавлі Джордж, керівниця платформи "Hidden Pockets" ("Приховані кишені" — Українська правда SOS), покликаної полегшувати доступ до охорони сексуального й репродуктивного здоров’я. Вона стверджує, що гаряча лінія її організації зафіксувала раптовий сплеск кількості дзвінків протягом карантину.

Жасмін додає, що для деяких жінок виявилося непросто навіть придбати тест на вагітність, оскільки вони застрягли вдома.

"Багато жінок з навчання поверталися одразу додому, або ж працювали з дому. Нам відомо, що, як правило, назовні виходив батько, і максимум, що вони могли попросити купити — це гігієнічні серветки".

Жінки з різних міст Індії, не маючи змоги безпечно зробити аборти, зверталися до лікарів та інших працівників у сфері охорони здоров’я з проханнями про допомогу. За словами останніх, були навіть випадки, що жінкам, які хотіли зробити аборт, лікарні відмовляли в наданні послуг або просили їх прийти пізніше, фактично, змушуючи вдаватися до хірургічного аборту.

Лікарка Сучітра Вадва з Асоціації планування сім’ї, що в Делі, розповіла, що до неї зверталисяз проханнями про допомогу в питанні медичних абортів жінки із Делі та сусіднього штату Уттар-Прадеш. Однак вона не могла нічим зарадити, оскільки для лікарів практика здійснення аборту без документування — незаконна, і найчастіше їм і самим некомфортно це робити.

"Я чула про випадки, що в державних лікарнях в Мумбаї відмовляли жінкам, які хотіли зробити аборт у першому триместрі вагітності. Лікарі просили їх почекати ще кілька тижнів. Ми були змушені шукати інших лікарів, які допомогли б цим жінкам", — розповідає Шільпа Шрофф, лікарка, що співпрацює з Кампанією з безпечних абортів в Азії.

А для незаможних жінок та мешканок сільської місцевості це все стає в рази складнішим.

Віджалаякшмі Рао, керівниця клініки Асоціації планування сім’ї, що в місті Белларі на півдні Індії, розповідає, що якось до закладу приїхала на рикші вдова років 35-40. Вона була приблизно на п’ятому місяці вагітності.

"Вона не могла вийти з дому близько місяця після того, як дізналася, що вагітна", — каже пані Рао.

Однак клініка пані Рао не мала права робити аборт у другому триместрі вагітності.

"Вона була розлючена, ридала. Ми направили її до найближчої державної лікарні, знаючи майже напевне, що там її не приймуть. На це скаржиться більшість наших клієнток", — зізнається пані Рао.

Молодіжна лідерка Анкі Касма Турі з сільської місцевості Джаркханду в центральній Індії намагалася допомогти двом жінкам, які хотіли зробити аборт у середині березня, ще навіть до того, як карантин в Індії запрацював наповну.

Однак їм відмовили, щойно обмеження вступили в силу. Одна з жінок уже мала трьох дітей, інша — чотирьох.

"Обидві вони походять із сільськогосподарських громад, і не бажали мати ще більше дітей. Наразі вони змушені підтримувати свою вагітність", — каже пані Турі.

Проблема все ще існує

Хоча загальнодержавний карантин в Індії закінчився, багато хто досі продовжує працювати з дому, а навчальні заклади досі не відкрилися. Низка міст — як-от Бенґалуру або Ченнаї — на тлі нещодавніх спалахів інфекції застосували місцеві карантини; інші міста могли б зробити те саме залежно від загострення перебігу пандемії в різних місцях й у різні часові періоди.

Обмежений доступ до репродуктивної медицини — це не виняткова проблема Індії, деякі країни вже мають готові рішення на цей рахунок. Наприклад, Великобританія дозволила медичні аборти за умови лікарського відеосупроводу, телефоном або через інші засоби зв’язку.

"Уряд має дозволити проводити медичні аборти за допомогою телемедицини. Також необхідно створити потужну реферальну систему для жінок, що потребують послуг з аборту", — переконаний Вінодже Маннінг, головний виконавчий директор фундації "IPAS", неприбуткової організації, що працює в галузі репродуктивного здоров’я.

Повертаючись до Делі, Кіран нарешті сконтактувала з Інаят Какар, науковою дослідницею у сфері медицини, за сумісництвом членкині "Medical Support Group"("Група медичної підтримки" — Українська правда SOS), професійного об’єднання медиків, що допомагає людям отримати доступ до медичної допомоги.

"Її батьки панічно боялися заразитися COVID-19, тому не давали їй і кроку ступити назовні, а тим більше, так надовго, аби вона могла відвідати лікаря", — розповідає пані Какар.

Урешті-решт Кіран в усьому зізналася батькам, однак лікаря все одно було важко знайти, оскільки минуло вже 14-15 тижнів вагітності, і термін наближався до встановленого законом Індії обмеження у 20 тижнів.

"Її мати зверталася до кількох гінекологів. Ми зверталися до багатьох гінекологів, однак усе було безрезультатно. Деякі підвищили оплату за операцію до 70 тис. рупій (більше 25 тис. грн)", — каже пані Какар.

За словами Сани Контрактор, лікарки, яка допомагала кільком жінкам отримати доступ до безпечного аборту, наразі важко визначити, які клініки й лікарні працюють, а які ні — з огляду на хаос і тривогу навколо COVID-19.

Саме вона та її колеги з "Medical Support Group" зрештою допомогли Кіран знайти лікаря, який зміг провести безпечну процедуру аборту.

Однак не всім жінкам так пощастило.

Переклад Ольги Проскури



powered by lun.ua
Реклама:
Реклама:
Чому пандемія COVID-19 — це не релігія, а реальна загроза?
Олексій Кононов: Я не вірю, що Сirque du Soleil може надовго зникнути з мого життя
Як аналізувати закупівлі у сфері COVID-19
The New York Times: Одна епідемія — безліч смертоносних осередків
Усі публікації