Світлана Жаб’юк: Світ зараз найбільше потребує відповідальних лідерів, зокрема й у журналістиці

Тетяна МерцаловаTanya Mertsalova
Ольга Сидорко
Понеділок, 20 липня 2020, 08:55

Заснований на кошти благодійників зі всього світу, Український Католицький Університет є одним з найбільш інноваційних вишів країни. Спільнота Університету полюбляє проводити паралелі між УКУ та відомими західними університетами, такими як Оксфорд чи Кембридж.

Як університет переживає карантин, як готується до нового навчального року та навіщо оновлює програми ми розпитали у Світлани Жаб’юк, керівниці магістерської програми Школи журналістики та комунікацій УКУ.

Світлана долучилась до команди університету під час карантину. До цього працювала на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, є співзасновницею регіонального медіа-хабу "Твоє місто". 

УКУ завжди брав приклад з провідних західних університетів. Так, Кембриджський університет у зв’язку із COVID-19 вже перевів всі лекції на дистанційний режим до літа 2021 року. Навчальні групи можуть зустрічатися лише за умов соціального дистанціювання. У Стенфорді оголосили, що готові повертатися на кампус, але водночас працюватимуть і онлайн. А як воно у вас?

— Я долучилась до команди університету якраз у час карантину. І одразу довелось увімкнути турбо режим. Попри те, що приміщення університету пустували, викладачі та студенти активно працювали. 

Університет протягом декількох днів перейшов на онлайн-навчання.  Усі викладачі вже кілька років працюють із системою управління навчанням на базі платформи Moodle, куди викладають всі свої лекції та матеріали. УКУ одним з перших в Україні отримав доступ до навчальних курсів Coursera і надав його студентам та викладачам.  

А вже з 10 серпня університет готується запросити частину студентів на кампус, звісно ж, якщо не буде інших інструкцій від МОЗу та МОН. 

— Як це відбуватиметься? 

— Швидше за все, це буде гібридне навчання. Це означає, що частину курсів студенти вивчатимуть в аудиторіях, решту — в онлайн-форматі.

Університет готовий запроваджувати норми щодо кількості людей на кампусі, в аудиторіях. Приблизно це становитиме третину від звичної кількості людей. 

УКУ має нові сучасні приміщення, але є також і ризики. На факультеті суспільних наук ми говорили про те, що в самому університеті можна запровадити чіткі правила для студентів та викладачів, але також важливо розуміти, що вони робитимуть ввечері, чи не опиняться у місцях зі скупченням людей. 

Щоб зрозуміти, чи може університет вийти в офлайн вже у серпні, серед студентів та працівників було проведено опитування. Більшість підтримали ідею вийти на кампус.

Щоб розвести різні курси у часі, викладачі та студенти 3-4-х курсів бакалаврату та 2-го року магістратури готові розпочати навчання в університеті у середині серпня. А з середини вересня їх мали б замінити першокурсники. 

Натомість ті, що почали раніше офлайнове навчання, повинні перейти в онлайн. Схема непроста, та має запрацювати. Відповідно до цих змін ми адаптовуємо розклад. Наприклад, у Школі журналістики та комунікацій ми маємо багато практичних курсів, які плануємо проводити офлайн, решту — в онлайні.

 
Світлани Жаб’юк: "У Школі журналістики та комунікацій ми маємо багато практичних курсів, які плануємо проводити офлайн, решту — в онлайні".

— У фінансуванні УКУ величезна частка належить благодійним внескам від людей зі всього світу – це і представники великого бізнесу України, і приватні пожертви. COVID-19, певно, позначиться на цій частці не на вашу користь. Як плануєте виходити з такого стану речей?

— УКУ — приватний навчальний заклад і не фінансується з державного бюджету. В Україні ми звикли до постійних криз, але зараз складність у тому, що пандемія вплинула на весь світ. Непросто університету, але також тут розуміють, що це зачепило й студентів, й тих, хто мали намір вступати у цьому році. 

Тому університет і надалі працює над тим, аби запропонувати знижки чи так звані "стипендії" на навчання. 

Нещодавно університет провів першу благодійну зустріч онлайн "Перелаз". До неї долучились благодійники з України та українці з діаспори — понад 200 сімей з Нью-Йорка, Торонто та Мельбурна. В результаті університет зібрав кошти на 62 "стипендії" для студентів. 

На наших програмах журналістики та комунікаціях  ми також маємо близько 12 стипендій-знижок, зокрема, соціальну, соціально-академічну, уже зголосились благодійники, які готові оплатити навчання талановитим студентам. Університет має стипендію "Зі Сходу на Захід", що дає можливість безкоштовно вчитись тим, хто походить з-за меж Галичини та має добрі результати ЗНО.  

— Наскільки складно студентам дається перехід на онлайн-навчання? Статистика показує, що лише 5-7% людей насправді проходять онлайн-курси, на які записуються.

— Університет проводив опитування студентів щодо досвіду дистанційного навчання і 68% були задоволені якістю онлайн-викладання. 

УКУ вимогливий до своїх студентів та викладачів. Окрім того, що універстет готується виходити офлайн, викладачі готують відеолекції, які будуть доступними для студентів під час онлайн-навчання чи для самостійного опрацювання. 

Пандемія змусила нас шукати нові формати. Наприклад, щороку для абітурієнтів університет проводив дні відкритих дверей. Цього ж року у Школі журналістики та комунікацій ми вирішили провести #demoweek — наші викладачі упродовж тижня мають онлайнові майстер-класи, щоб показати, як у нас відбуватиметься навчання і якою буде оновлена програма. 

Нас приємно здивувало, що маємо понад 200 реєстрацій на ці demodays від абітурієнтів з усієї країни. Це свідчить про те, що люди розуміють, що карантин — добра можливість інвестувати у себе, у свої знання.

З іншого боку, це говорить про певні звички — люди готові вчитись онлайн, якщо мова йде про якісне навчання.    

 
Світлана Жаб'юк: "Люди готові вчитись онлайн, якщо мова йде про якісне навчання"

— Світлано, однією зі змін в УКУ під час карантину стало оновлення Школи журналістики та комунікацій. Ви також є співзасновницею регіонального медіа, і, певно, періодично приймаєте на роботу журналістів. На що звертаєте увагу — на освіту чи досвід? Тобто, чи є сенс вступати до вашої магістерської програми, якщо можна відразу вдатися до практики і заробляти гроші?

— Для кожної редакції цінно залучити у команду досвідченого журналіста, інакше доводиться витрачати багато часу та ресурсу на навчання. А це якраз завдання університетів — реагувати на запит редакцій та готувати таких фахівців, яких потребує ринок. Це й мій запит, як редакторки, також. 

У Школі журналістики та комунікацій студенти багато практикують, їх менторять відомі українські та іноземні досвідчені журналісти та редактори. Ще одним аргументом, чому таки вартує вступати на ці програми, є середовище, яке допомагає зростати, та можливості, які дає університет.

До нас, на журналістику та комунікації можуть вступати бакалаври різних спеціальностей. Очевидно, що спершу їх треба вчити ремесла — писати, працювати з відео- та аудіоформатами. Водночас ми хочемо наблизити їх до вибору тематик. Для цього додамо, зокрема, міжнародну, наукову, економічну журналістику. Наша нова програма також даватиме студентам розуміння медіаменеджменту, щоб майбутній журналіст міг стати зараднішим, розумів, звідки приходять кошти в редакцію чи де їх шукати на створення свого продукту. 

До речі, УКУ має добрий грунт для інновацій. Студенти зможуть обирати та відвідувати предмети з інших спеціальностей, бо тут, наприклад, маємо добру бізнес-школу, програму з ІТ. Тоді вікно можливостей студента стає ширшим. 

Частину курсів викладачі читатимуть англійською. Наприклад, креативне письмо та сторітелінг мають навчити студента писати для англомовних медій. 

У Нью-Йоркській школі журналістики я проходила майстерку з емоційного інтелекту. Розумію, що нам теж потрібен такий курс, бо журналісти весь час на передовій, швидко виснажуються. Важливо вміти давати собі раду, щоб не йти з професії, яку любиш.

Програма з комунікацій теж оновлена. Тепер тут готуватимуть фахівців із зовнішніх комунікацій, медіааналітиків, контент-менеджерів та спеціалістів діджитал- та візуальних комунікацій для ЗМІ, піар-відділів, маркетингових та діджитал-агенств. 

 
Світлани Жаб’юк: "Якщо зазирнути в історію, то побачимо, що Церква завжди опікувалася освітою, засновувала університети"

— Релігія, яка є складовою вашого університету, зазвичай асоціюється з традиціями та догмами, і майже ніколи — з інноваціями. Чи важко поєднувати ці компоненти у навчанні?

— Якщо зазирнути в історію, то побачимо, що Церква завжди опікувалася освітою, засновувала університети. Наприклад, УКУ співпрацює з приватним католицьким Університетом Нотр-Даму, який входить у двадцятку найкращих університетів США, очевидно, без інновацій там не обійшлося.  

Щодо УКУ, то його збудовано на основі християнських цінностей, але так само можемо говорити, що це один з найпрогресивніших університетів у країні.

Він бере свій початок ще від 1928 року, коли митрополит Андрей Шептицький заснував Львівську Богословську академію, а першим ректором УКУ у 2002 році став владика Борис Ґудзяк. Проте важливо розуміти, що університет не є релігійною освітньою структурою.

Про це, до речі, часто запитують студенти та абітурієнти. На мою думку, коли обираєш університет, важливо насамперед запитати себе, наскільки добру освіту я там отримаю та у якому середовищі проведу час. Бо десь досі можуть розповідати, що журналістику побудовано на основі шести "С":  сміх, смерть, скандал, сенсація, страх, секс. Натомість УКУ має свої три "С": свідчити, служити та спілкуватись. 

І візія католицького університету на 2025-й рік — це служіння лідерства. УКУ намагається дати таку освіту, щоб випускники ставали лідерами, брали на себе відповідальність та творили нові якісні середовища. Відповідальних лідерів зараз найбільше потребує світ, зокрема й у журналістиці.

Якщо у вас є історія про те, як COVID-19 та карантин змінили ваше життя, напишіть нам листа із темою "Моя історія" на [email protected] 



powered by lun.ua
Реклама:
Реклама:
Чому пандемія COVID-19 — це не релігія, а реальна загроза?
Олексій Кононов: Я не вірю, що Сirque du Soleil може надовго зникнути з мого життя
Як аналізувати закупівлі у сфері COVID-19
The New York Times: Одна епідемія — безліч смертоносних осередків
Усі публікації