Ріелтор зі Львова: Ціни на оренду нерухомості дуже впали, а подобова оренда майже взагалі зупинилася

Тетяна МерцаловаTanya Mertsalova
Зю Побережнюк
Вівторок, 1 вересня 2020, 06:00

Власниця ріелторської агенції Ірина Яремко за 17 років роботи достеменно знає, що криза миттєво позначається на ринку нерухомості. 

Як наслідок коронакризи, майже ніхто не орендує подобово, вартість  довгострокової оренди знижена удвічі, комерційні приміщення порожні, покупці  побоюються вкладатися в незавершене будівництвo. 

Однак жінка воліє бачити не тільки погане: "Ми подякували цій ситуації, бо вона показала, що найважливіше у житті — це здоров'я рідних. А ще жартували з чоловіком, що карантин — то є репетиція нашої пенсії" — сміється Ірина.

Як змінився ринок нерухомості одного з найпопулярніших туристичних напрямків  України, чому іноземці прагнуть мати квартиру у Львові і як онлайн-оглядини дозволяють ріелтору працювати в ізоляції — усе це в інтерв'ю Ірини Українській правді SOS.  

— Ірино, ви у професії сімнадцять років із перервою на п'ять років суто волонтерської діяльності. Не так давно ви знову повернулися до нерухомості і працюєте "у полі", як всі, не зважаючи на те, що ви власниця агенції. За що любите цю справу? 

— Люблю відчувати ринок, бути корисною людям, люблю і пишаюся Львовом. Я корінна львів'янка, живу тут вже 54 роки. Чотири з половиною роки не працювала в агенції, бо займалася волонтерством, була в АТО та допомогала війську, поки бізнесом керував мій чоловік. 

Маю багато нагород, і одну, якою я особливо пишаюся — це орден Княгині Ольги 3-го ступеня, яку мені вручив колишній президент. Я і зараз продовжую займатися волонтерством, але більшість свого часу присвячую улюбленій професії. 

 

— Які корективи внесла пандемія у вашу роботу? Що змінилося чи довелося змінювати? 

— Перші два місяці ми, як чемні і свідомі громадяни, не виходили без жодної потреби, лишень раз на тиждень закуповуючи їжу у супермаркеті. 

Зовсім зупинилося життя і робота в нерухомості, ми не хотіли наражати на небезпеку себе, своїх працівників та клієнтів.  Як і всі, відчували певну розгубленість, бо не розуміли, як усе буде далі відбуватися.

Але наша сфера дозволяє нам надсилати клієнтам фото об’єктів, опис і спілкуватися телефоном. У цьому сенсі ми опинилися у більш виграшному становищі, ніж багато інших сфер життя. 

 

— Багато хто з власників бізнесу вам би позаздрив. 

— Але наші клієнти не приймають рішення одразу. Вони можуть обирати і місяць, і три. 

— А щодо скорочень? Вдавалися до них чи ні? 

— На жаль, так. Ми просто не мали змоги сплачувати податки у той час, коли не отримували прибутку.

Із 13 осіб із нами залишилось 5. Люди, звісно, поставилися із розумінням, з усіма ми попрощалися у хороших стосунках, бо робота ріелтора може бути і в агенції, і індивідуальною. 

Чесно вести бізнес і чесно сплачувати податки — то є дуже дороге задоволення, тому ми вдалися до оптимізації штату, щоб у подальшому працювати у міру наших можливостей. 

— Як підбадьорювали себе морально? 

— Можливо, комусь це здасться дивним, бо я часто читаю дописи про те, як люди впадали у депресію через карантин. У нас було абсолютно навпаки! 

Ми так тішилися із чоловіком, що можемо набутися одне з одним! Я нарешті стала справжньою жінкою, котра з любов’ю регулярно щось готує для чоловіка (посміхається)

У нас навіть з'явилася традиція — кава на балконі. І жартували, що це репетиція нашої пенсії. 

Ми подякували цій ситуації, бо вона показала, що ми є сильні, що найважливіше у житті — це здоров'я рідних і їх присутність у твоєму житті. І це значно важливіше, ніж та сума, яка в тебе зараз в гаманці.  

— Прогнози щодо ринку нерухомості були різними. Чого ви очікували, повертаючись в офіс до звичного життя? 

— Прогнозували обвал цін метрів на продаж, але ні, цього не сталося. Сталося інше — абсолютно зупинилася подобова оренда навесні, тож ті підприємці, які винаймали квартири, щоб потім здавати їх у суборенду, просто віддали їх назад власникам. Таким чином, ринок довготривалої оренди збільшився в пропозиції в кілька разів.

 

— Це означає, що тепер ті львів'яни, які хочуть винайняти квартиру для себе, мають кращий вибір та нижчі ціни, я так розумію. 

— Але ж попиту не було! Усі студенти повернулися додому. Працівники незліченних львівських кафе та ресторанів дуже часто — це люди з передмістя, які теж були змушені повернутися до батьківських домівок. І навіть досі деякі підприємства не відкрилися. 

— Наскільки саме опустилася вартість?

— Наприклад, у центрі міста Львова сучасна однокімнатна квартира з ремонтом могла коштувати і 10 тисяч гривень, і 12 тисяч. Наразі це 7-8 тисяч. 

Але деякі власники все ще не хочуть з цим погоджуватися і сприймати цю дійсність.

Потихеньку ринок оренди починає відроджуватися тільки зараз. Ще хочу зауважити, що багато орендарів зробили знижку своїм мешканцям на час карантину — від 30 до 50%. 

Ми самі орендуємо невеликий підвал у міста, це комунальне майно, і нас повністю звільнили від оренди на цей період. Зізнаюсь, ми були дуже приємно вражені.

 
Ірина Яремко: Люблю відчувати ринок, бути корисною людям, люблю і пишаюся Львовом

— На сьогоднішній день внутрішній туризм уже запустив ринок подобової оренди у Львові?

— Потроху, так. У нас є туристи, але їх не багато, не так, як ми звикли, коли ходять наші гіди з парасольками, а за ними величезні групи. Ні, на жаль, такого немає. 

Але дуже багато людей їдуть зараз у Карпати, і ми чуємо від них відгуки, мовляв, ну як ми можемо проїхати Львів і не зупинитися у ньому хоча б на день-два, аби гуляти його вуличками?  

У Карпатах зараз просто безліч туристів. Бо хто може дозволити собі відпочинок в Одесі? 

А у Карпатах є і місця з басейнами і краєвиди. Ми вже тут так собі жартуємо, що дешевше злітати до Турції, ніж поїхати потягом до Одеси на тиждень. 

 

— Їдучи до Львова, обов'язково плануєш собі відвідати місцеві кафе чи кав'ярні. Але саме по цій галузі карантин вдарив особливо болюче. Чи позначилось це якось на сфері комерційної нерухомості? 

— Витримали та встояли лише ті власники кафе та ресторанів, які мали власні приміщення. Решта позачинялися. Коли їм нарешті дозволили працювати, але лише до десятої години вечора, було багато незадоволених. Люди не розуміли, чому саме до десятої години? Чому не до дванадцятої, наприклад? Що ці дві години вирішать у розповсюдженні вірусу?

Так, з одного боку ми всі боремося, щоб цей вірус не розповсюджувався. А з іншого боку розуміємо, що малий та середній бізнес не може існувати, не маючи жодної підтримки від держави в цих умовах. Коли спілкуєшся з друзями з-за кордону, стає особливо прикро з цього приводу.

Дуже багато підприємців казали нам, що переходять в онлайн-торгівлю. Останній приклад — це клієнтка, яка торгує дитячим одягом та взуттям. Каже, мені зараз набагато простіше створити групу в Телеграмі або у Вайбері та торгувати там. 

Тому величезна кількість приміщень стоїть порожніми, чекаючи на наступних охочих їх орендувати. Власники не поспішають ці приміщення виставляти на продаж, бо сподіваються, що все ж таки орендарі знайдуться.

— Є думка, що зараз настане гарний час для купівлі нерухомості, бо в світі криза — і ціни впадуть. Ваша практика це підтверджує?

— Продаж у нас відбувається стабільно, але змінився портрет покупця. Якщо до пандемії здебільшого інвестували у покупку житла з подальшою метою здавати його в оренду, то наразі купують для власного проживання. Адже життя продовжується, і люди одружуються, а молоді люді хочуть жити окремо. 

Зараз помітні настрої, що люди побоюються вкладати кошти в новобудови, які у незавершеній стадії будівництва, бо невідомо, яка ситуація буде у забудовників в майбутньому і як на ньому відобразиться криза. Тому хочуть купляти переважно квартири на вторинному ринку. 

 

— Чи є у Львові тенденція, коли іноземці купують нерухомість у вашому місті для інвестицій? Бо Київ доволі популярний з цієї точки зору.

— Так, і Львів також, і не тільки серед іноземців, а і серед українців і з Києва, і з Одеси, і з Дніпра, і з Харкова. 

Вчора у мене була зустріч з українцями з Криму, які вже придбали тут житло. Ці кримчани у Криму розмовляють російською, а тут із нами переключаються на нашу львівську мову, яка має свої особливості. І їм самим це дуже приємно та цікаво, і нам.

Якщо говорити про іноземців, то це здебільшого поляки, італійці. Ми називаємо їх  італійцями, але це родини, що складаються із наших дівчат, які вийшли заміж за італійців і тепер хочуть повернутися жити до України. 

Багато американців, канадців та ізраїльтян, які виїхали у першу та другу чергу. Серед приводів для повернення є і те, що в нас набагато дешевше життя. 

Львів дуже популярний, ми цим дуже сильно тішимось. Гарно, коли такі нові львів'яни з'являються у нашому місті.

Тетяна Мерцалова



powered by lun.ua
Реклама:
Реклама:
Олександр Альба: Ми змушені конкурувати з авіакомпаніями, які отримали мільярди держпідтримки під час пандемії 
Командир літака: Незважаючи на драматичний спад в кількості рейсів та об'ємі перевезень, у нас не звільнили нікого з пілотів
Катерина Смирнова: Коли оголосили карантин, моя "фінансова подушка" була у бізнесі, який раптом зупинився
Директорка гімназії: Можна жалкувати про різні скасовані урочистості, але пріоритет здоров'я учнів набагато важливіший
Усі публікації